НЕ СТРАШНІ КАЙДАНИ, СОЛОДКА ТЮРМА!..

...Арештанти, поставивши на вікна засвічені лампи, при чому на деяких з них були надіті абажури, зроблені з червоного тику від сорочок, червоного і рожевого паперу з коробок від тютюну, в усіх камерах почали співати революційні пісні, що переривалося оплесками і вигуками: "Геть самодержавство, хай живе революція!.." ...З ранку і протягом дня 18 числа настрій у тюрмі був спокійний, і тюремна адміністрація та тюремний інспектор, що був у тюрмі, увечері напередодні і 18 числа з 9 годин ранку до 2 години дня не помітили ніяких ознак близького заворушення. Коли стемніло, один з постових наглядачів помітив у полі, напроти тюрми, невідомих людей, які запалювали, як можна припустити, червоні бенгальські сірники і подавали політичним арештантам якісь сигнали, після чого й почалися заворушення в тюрмі..." Невідомі люди, що запалювали бенгальські сірники у полі, напроти тюрми! Він не став далі читати "Справу", підвівся, обхопивши себе руками, рвучко закрокував по кімнаті. Добре, що він був зараз сам один і ніхто-ніхто його не бачив. У кімнаті тільки стіл та довгі ряди стелажів, а на них папки, гори папок - німих свідків високих і ницих людських діл. - Двоє невідомих! - повторював він уголос, задумливо усміхаючись своїй юності, і вже відчував на пальцях миттєвий опік від бенгальського вогню, бачив залізні грати Лук'янівської в'язниці, прикрашені кумачем і прапорцями, знову чув голос Петра Волинця... Сутінки повільно підступали до Киселівки, а довгий квітневий захід сонця все ще ніяк не міг відполум'яніти. Старий пригадував минуле. Але вже не "справу" в архівній папці, не доповідь жандармського генерала його високопревосходительству генерал-губернаторові, а маївку тисяча дев'ятсот третього року в Лук'янівському замку і те, як удвох з Василем подавали вони сигнали бенгальським вогнем... - Ходімо, дідусю, ти стомився,- сказала онука.- Пізно вже, темно. І справді, темрява розлилася над яром. Але внизу, на Подолі, вже спалахували один за одним вогні, гірлянди електричних вогнів незабаром оперезали вулиці, і стародавній яр опромінився їхнім веселим, яскравим світлом.