НЕ СТРАШНІ КАЙДАНИ, СОЛОДКА ТЮРМА!..
Іконописно-малярська майстерня, куди Василь влаштував Миколку, містилася на Спаській, поблизу Дніпра. У майстерні продавалися кіоти, образи - на склі й на дереві, попівські ризи, приймалися замовлення на виготовлення іконостасів, жертовників. Миколка приходив уранці, замітав майстерню, витирав порох з образів, за дорученням прикажчика відносив у церкви й собори виконані замовлення. У вільні хвилини він сидів у кімнатці біля живописця Семена, дивився, як той змішує фарби, обновляє ікони. Семен був товаришем Василя. Саме він і допоміг влаштувати Миколку в цю майстерню. Сьогодні свято Благовіщення, у пташників викуповують співочих пташок. Повертаючись з роботи, на товчку біля фонтана Самсона, у пташиному ряді, Миколка купив клітку з канаркою. Піднімаючись з кліткою по Покровському провулку, він згадав, як рятував Петра від філера, і здалося йому, що все це - тужливе мерехтіння ліхтарів, дрібні кроки шпика і його, Миколчин, несамовитий крик- "Горю, рятуйте!",- що все це було давно-давно. Дійшовши до кінця провулка, Миколка повторив усе те, що зробив Петро того пам'ятного листопадового вечора. Піднявся дерев'яними сходами, пірнув у яр і, видершись по його схилу, опинився на Володимирській, біля Андріївської церкви. Розчинив дверцята клітки. Канарка розгойдувалася на жердинці, стукала дзьобиком об прутики, потім побачила розчинені дверцята, стрибнула вниз, озирнулася на Миколку, змахнула крильцями і випурхнула з клітки. А Миколка піднявся на сходи, що вели до церкви, і довго стежив за пташкою. Куди вона полетіла так сміливо і вільно? Може, долетить до його Карлівки? Може, сяде відпочити біля ялівцевого куща на могилі Михайлика і Панасика?.. З порожньою кліткою повернувся додому. Під вечір він піднявся до Комарницьких. Глянувшії на Машу, на її змарніле обличчя з темними тінями під очима, зрозумів, що дівчина провела безсонну ніч. - Колю,- сказала вона,- ти ж не розказав ще мені, як ви з Петром ішли на Слобідку. Він почав розповідати, згадуючи всі подробиці льодоходу,