"ДИВИСЬ ПИЛЬНО - ОБОМА!"
- Так точно, вашбродь! Коли перелякані двірник і городовий, задкуючи, викотилися з участку, пристав Опьонкін розстебнув комір мундира, надів окуляри і почав читати страшні крамольні слова: "Київський Комітет Російської Соціал-демократичної робітничої партії. Геть самодержавство! Високо, високо, оповитий хмаринами, у золотій короні і в горностаєвій мантії сидить цар. Біля ніг царя розмістилися виконавці його волі - міністри, попи в ризах, з кадилами у руках, співають "многая лєта" цареві і вчать народ смиренності й покори. Солдати стоять, готові захищати спокій і недоторканність престолу від зовнішніх ворогів. Весело бенкетують багаті люди. Усю цю споруду, цей страхітливий тягар, тримають на своїх плечах селяни й наймані робітники..." Опьонкін витер спітнілого лоба, схопився за серце. Господи вседержителю, що вони пишуть, іроди окаянні! "...У нас у Києві поліція люто накинулася на демонстрантів, що потрапили до їх рук... Заарештованих відводили в участки, де їх жорстоко били. І в ніч з 7 на 8 і в ніч з 21 на 22 квітня поліція провела багато арештів. Особливо шаленіла поліція на Подолі, де урядові нишпорки, мов розбійники, прикриваючись нічною темрявою, робили наскоки на житла обивателів, піднімали всіх на ноги, перевертали догори дном квартири..." Більше Опьонкін читати не міг. Він дихав часто, як риба, викинута на пісок. "То це мене, вірного слугу государя-імператора, називають нишпоркою і розбійником?! Ну, постривайте, зрадники, вороги престолу і вітчизни, від мене ви ніде не сховаєтесь! Я знайду, хто цю гидоту розкидає!" Застебнувши мундира на всі ґудзики, налитий люттю, пристав з прокламаціями помчав до поліцмейстера. А другого дня на Хореву двадцять було по одному викликано всіх двірників Подільського участку. Степан - двірник будинку номер дев'ять по Покровській вулиці - з'явився один з найперших. - Хто в твоєму будинку живе? - спитав пристав.- Усіх на зубок повинен знати. - Геть усіх знаю, ваше благородіє, всі тайності можу розказати. Аблакат живе з дочкою ємназисткою і синком-малолітком. Ємназистка - красуня. Жінку аблакат поховав з півроку тому. - А хто в адвоката того буває?