КОНТРАКТИ
- А я думаю: до гімназії не пішла, хвора, треба навідати. Кроки наближалися. Довговида бабуся у заяложеному салопі зайшла до кімнати. - Голубонько, та ти гостей приймаєш, чаюєш тут? Вадим схопився, шанобливо відрекомендувався: - Кароянц Костянтин Федорович! - Це моя хазяйка прийшла на частування. Вона глуха і ви її анітрохи не цікавите,- заспокоїла його Ядвіга. Стара без запрошення сіла на стілець, жваво присунула до себе цукерницю, вазу з печивом і навіть не глянула на Вадима, коли той виходив з кімнати. У напівтемному передпокої, проводжаючи Вадима, Галчинська нагадала: - Запам'ятали? Метизна крамниця Теофіопольської кустарної артілі. На першому поверсі, при повороті сходів... Біля Контрактового дому Вадимові довелося простояти більше години, а коли, нарешті, він потрапив туди, у голові запаморочилося від задухи і різкого запаху казанського мила. Йому потрібен був перший поверх, крамниця за поворотом сходів, але нестримний людський потік потягнув його на другий поверх, де торгували меблями, годинниками і китайською порцеляною, де смугляві кавказці в черкесках пропонували срібло і янтар. Юрба буквально шпурляла його від прилавка до прилавка, від крісел до чорноморських устриць, від устриць - до пудри "Нінон" і, нарешті, занесла на перший поверх, де торгували дерев'яним начинням і галантереєю. Тут було простіше і спокійніше. Він витер спітніле обличчя носовиком, поправив збитий котелок і, помахуючи палицею, завернув праворуч, за поворот сходів, де одразу ж побачив метизну крамницю Теофіопольської кустарної артілі. На полицях лежали замки з ключами, терези різних розмірів, залізні клямки до дверей, у відкритих, обтягнутих оксамитом коробках виблискували мельхіорові ножі, виделки, ложки. Прикажчик Роман у високих чоботях і вельветовій куртці продавав селянинові замок. Біля прилавка якийсь добродій з борідкою, у дорогому пальті розглядав ножі і виделки, очевидно, вирішуючи, купувати їх чи ні. - Чому я не бачу десертних ложок? - спершись ліктем на прилавок, спитав Вадим.- Одесі потрібні десертні ложки! - А, то ви від графа Рішельє? - посміхнувся прикажчик