"БУДЕ БУРЯ!.."
Маша провела рукою по його схиленому обличчю, і серце його затремтіло від ніжності й любові до неї. Він схопив її руку, вкрив поцілунками, на мить міцно-міцно пригорнув дівчину до себе. Ось і тепер в його уяві світилася Машина усмішка, він чув її мелодійний голос, відчував дотик її щоки, і вся вона, легка, струнка, з яскравим блиском карих очей, не залишала його, була тут, поряд... - Петре Володимировичу,- раптом спитав Миколка,- а чого ми йдемо на Микільську Слобідку? - Чого? - здригнувся, відриваючись від своїх думок, Петро.- До приятеля мого Павла на іменини йдемо. А ось і берег. Невдовзі вони вже піднімалися на високий різьблений ґанок якогось будиночка. Будиночок стояв на палях, двері його були незамкнені, навіть стукати не довелося. На порозі, певно, дожидаючи їх, стояв сам господар - чоловік років сорока, з притрушеною сивиною гарною головою і чіпким поглядом розумних очей. - Це мій дружок,- сказав Петро, привітавшись з Павлом і показуючи очима на Миколку. Вони пройшли крізь маленькі сіни до кімнати. За столом, на якому поблискував начищений самовар, тісним колом сиділи гості, всього чоловік з десять. У кутку, на комоді, старенький грамофон заливався деренчливим голосом: "Пой, ласточка, пой..." Петра й Миколку посадили за стіл, і хазяйка, симпатична, рум'яна тітка Ліза, поставила перед ними закуски - рибу, ковбасу, насипала в миски борщу. Петро пошепки розповідав Миколці про гостей, що сиділи за столом: отой широковидий, у коричневій косоворотці,- тесляр Сергій із домобудівної контори Гінзбурга. Кучерявий і смуглявий молодик, схожий на цигана,- то його, Петра, добрий приятель Василь. Він столяр. Панас і Роман, на яких зразу звернув увагу Миколка, коли увійшов до кімнати, як виявилось, були брати. Обидва ставні, високочолі, у блакитних, туго-туго перетягнутих шовковими шнурками косоворотках. Брати працювали слюсарями у пароплавних майстернях. Молода жінка з гладенько зачесаним волоссям, у білій блузці з чорною краваткою,- учителька Ядвіга Галчинська. - За іменинника, за господаря дому! - вигукнув, струснувши