УРАГАН НАД МІСТОМ
Тут, біля водограю, призначила Катя побачення улюбленій своїй подрузі Маші. А ось і вона, Маша. Іде своєю стрімкою ходою, підвівши, як завжди, голову і мружачись від сонця, важку косу перекинула на груди. Коли не дивишся на її опукле чоло, на юний овал смуглявого обличчя, на родимки, котрі таким смішним трикутничком розмістилися на щоці, коли бачиш тільки її сумні розумні очі, тоді Маша здається дорослою людиною, що вже зазнала горя на віку. Які ж вони не схожі між собою, ці дві дівчини! - А ось і я, балабушко,- каже Маша.- До початку спектаклю ще ціла година. Ходімо пішки. Узявшись за руки, дівчата почали підніматися вгору Олександрівською вулицею. Поблискуючи очима, Катя теревенила без угаву: - Послухай, люба Машенько, що вчора було!.. Привела я до фонтана кузена Сержа із Саратова та й кажу йому: "Ти мусиш напитися води з пащі лева". А він мені: "Не можу. Це негігієнічно й непристойно.". А я йому: "Виходить, ти мене не любиш, бо у нас є таке повір'я: хто нап'ється води з фонтана, той неодмінно ще раз приїде до Києва". - Ну, і що ж? - Напився, звичайно. Він же закоханий в мене безтямно. Навіть схуд, ходив сам не свій, очі позападали... У літньому театрі купецького зібрання трупа Суходольського ставила п'єсу Квітки-Основ'яненка "Сватання на Гончарівці". Кияни любили цю трупу і тому, незважаючи на спеку, всі квитки було розпродано. Катя і Маша посідали на свої місця. Поряд із Машею сидів юнак у сатиновій косоворотці. Під час спектаклю він зняв студентський кашкет і весело сміявся, весь час поглядаючи на Машу й повертаючи до неї кругловиде обличчя з невеличкою русявою борідкою. Коли спектакль скінчився і глядачі, стоячи, аплодували артистам, небо зненацька потемнішало, прокотився короткий грім і дощ голосно забарабанив по листю дерев. Люди почали розбігатися по альтанках і павільйонах. Перестрибуючи через калюжі, Маша й Катя і собі побігли до платана і сховалися під його густою кроною. - Чи можна й мені до вас? - почувся раптом чоловічий голос. Перш ніж дівчата встигли щось відповісти, юнак, котрий